Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів з української мови та української літератури

    Оцінювання результатів навчання української мови здійснюється на основі функціонального підходу до шкільного мовного курсу, який насамперед має забезпечити учням уміння ефективно користуватися мовою як засобом пізнання, комунікації; високу мовну культуру особистості; сприяти формуванню громадянської позиції, національної самосвідомості. 

    Функціональний підхід передбачає таке співвідношення мовної теорії та мовленнєвої практики, за якого пріоритетним є розвиток навичок мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма. Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку мовлення. 

    Практична мовленнєва орієнтація шкільного курсу мови та оцінювання результатів навчання особливо актуальні з огляду на реформування середньої загальноосвітньої школи, одним із найважливіших завдань якої має бути розвиток творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їх уміння працювати з інформацією, критично оцінювати її, застосовувати для розв'язання життєвих проблем. В оцінюванні результатів навчання мови треба враховувати, що мова є не лише предметом вивчення, а й засобом навчання інших предметів, а це підвищує вимоги до рівня сформованості мовленнєвих навичок школярів.

   Оцінювання результатів навчання мови здійснюється на основі: 

    а) врахування основної мети, що передбачає різнобічний мовленнєвий розвиток особистості; 

   б) освітнього змісту навчального предмета, який розподіляється на чотири елементи-знання, вміння й навички, досвід творчої діяльності і досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу; 

   в) функціонального підходу до шкільного мовного курсу, який передбачає вивчення мовної теорії в аспекті практичних потреб розвитку мовлення. 

Об'єктами оцінювання мають бути:

    – мовленнєві вміння й навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності;

    – знання про мову й мовлення;-мовні вміння та навички;

   – досвід творчої діяльності;

   – досвід особистого емоційно-ціннісного ставлення до світу.

Оцінювання результатів мовленнєвої діяльності 

I. Аудіювання (слухання-розуміння)  

1.Перевіряється здатність учнясприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання із одного прослуховування:

    а) розуміти: 

– мету висловлювання;-фактичний зміст;

– причинно-наслідкові зв’язки;

– тему і основну думку висловлювання;

– виражально-зображувальні засоби прослуханого твору; 

   б) давати оцінку прослуханому. 

     Перевірка аудіювання учнів здійснюється фронтально за одним ізваріантів. 

    Варіант перший: учитель читає один раз незнайомий учням текст, а потім пропонує серію запитань з варіантами відповідей. Школярі повинні мовчки вислухати кожне запитання, варіанти відповідей до нього, вибрати один із варіантів і записати лише його номер поряд із номером запитання: (наприклад, 1.3, де цифра «1» – номер запитання, а цифра «3» – номер обраної відповіді).

   Варіант другий: учні одержуть видрукувані запитання та варіанти відповідей на них і відзначають галочкою правильний з їхнього погляду варіант. У п’ятому класі учням пропонуються 6 запитань з чотирма варіантами відповідей, 6-12 класах – 12 запитань з чотирма варіантами відповідей. 

    Для одержання достовірних результатів тестування кількість варіантів відповідей на тестове завдання не повинна бути меншою від чотирьох. Запитання мають торкатися всіх зазначених вище характеристик висловлювання і розташовуватися в порядку наростання їх складності.

    2. Матеріал для контрольного завдання: зв'язне висловлювання (текст) добирається відповідно до вимог програми для кожного класу. Обсяг тексту (і відповідно тривалість звучання) орієнтовно визначається так: